Корі МакГіннес розповів, чому дійсно пішов з “Правди” і які має плани на майбутнє

27 Лютого 2018

Відверта розмова
Напочатку 2018 року пивоварне середовище України сколихнув спочатку сексистський скандал з етикеткою пива “Балькони” від “Театру пива “Правда”. Згодом справжньою інформаційною бомбою стала звістка про те, що головний пивовар “Правди” Корі МакГіннес залишає пивоварню, звільнюється. Це рішення Корі, звісно, спочатку пов`язували саме зі скандалом з етикеткою, але ситуація виявилася не зовсім такою. Тож, на всі питання, які так цікавили пивоварів та біргіків, Корі відповів у відвертому та детальному інтерв`ю CraftBeer.co.ua. Розмова вийшла тривалою, тому ми приводимо основні моменти, покликані висвітлити причини уходу пивовара з “Правди”, його погляд на пивні етикетки та сексизм в Україні, і звісно, погляд на українське пивоваріння, а також плани Корі на майбутнє.

Чому все ж таки Корі МакГіннес вирішив піти з посади головного пивовара “Театру пива “Правда”:

— Компанія вирішила розростатись і я зрозумів, що цей шлях не зовсім для мене. Досить складно приймати рішення, коли навколо є надто багато чинників, що відволікають тебе він варіння хорошого пива. Особливо, коли ти плануєш збільшити виробництво, тобі необхідно вкласти більше грошей, щоб зберегти його на хорошому рівні. Коли я лише починав з “Правдою” ми варили дуже небагато, можливо, кілька варок в тиждень. “Правда” ставала популярною і ми почали варити на постійній основі, почали варити для ресторанів !Фест. Сьогодні я бачу напрямок в якому вони хочуть йти, вони хочуть ставати все більшими і більшими. І це добре. Тут немає нічого поганого. Але це не для мене.

Якщо ти хочеш розширюватись, тобі необхідно мати відповідні стандарти якості, щоб бути впевненим, що все працює правильно. Якщо варити так само часто як ми варимо зараз, чи вони варять зараз, а це приблизно 7 тисяч гектолітрів в рік і переходити до варіння в 15 тисяч гкл в рік, то це велика різниця. Якщо ти подвоюєш потужність, але пробуєш використовувати те саме обладнання, як на невеликій пивоварні, то це стає трохи проблемою.

…З іншого боку, мені подобається бути в менших масштабах. Люблю пройтися по пивоварні, заглянути всюди і знати, що робиться. Це теж більш філософське питання. Коли стаєш надто масштабним, ти втрачаєш певний зв’язок. Це можна називати як завгодно, духовний зв’язок і т.д. У великій пивоварні ти надто зайнятий і сконцентрований на цифрах, кількості виробництва, продажах, що губиш фокус на самому пиві.

Також Корі детальніше розповів про історію з етикетками. За його словами, скандал з сексизмом – зображення оголених грудей на етикетці пива “Балькони”, та несхвалення інших ідей не стало причиною його уходу з “Правди”, але маленьку роль зіграло.

— Це, насправді, дрібниця. Є бірґіки, які говорили, що це збіг, що я покинув “Правду” два тижні опісля цього випадку. Що насправді було: я тоді був в США у період наших різдвяних свят. Як правило, етикетки направляють мені і я є серед тих, хто каже “так” чи “ні”. Це як воно повинно працювати. Я спілкуюсь з дизайнерами і кажу свою думку, своє бачення. Якщо я варю пиво, то у мене є певна візія того, яким воно має бути. Це не є так, що я можу гупнути кулаком і сказати “це мусить бути тільки так”. Я за те, щоб це був процес співпраці. Як, зрештою, у всьому. Це як ви скажете художнику: намалюйте мене, але я хочу, щоб це було отак. Він відповість: я намалюю, але це буде по моєму. Можливо, я надто драматизую.

Але після кількох наших нагород, появи у ЗМІ, пива “Трамп”, “Трюдо”, я думаю, що відділ маркетингу вирішив ніби: “Ми не будемо слухати, що Корі говорить про це, а будемо робити, що ми вважаємо правильним. Ми будемо ліпити етикетки, про які люди будуть думати, що це божевільно”. Я знав про подібний підхід, коли прийшов на пивоварню. Я бачив “Путіна”, “Фрау”, “Обаму” і подумав, що ці хлопці хочуть таким чином викликати шок у людей. Щоб люди вважали це божевільним. І власне тут часом є проблема. Ти ходиш по доволі тонкій лінії між тим, де народ думає, що це смішно і тим “оо, це просто етикетка, а пиво всередині — гидота”. Багато людей бачать пляшку “Трампа” і думають, що це такий трюк… Мабуть команда з маркетингу зрозуміла, що вони продають не так пиво, як самі етикетки.

Етикетка є для того, щоб продавати. І я це цілком розумію. Тобі потрібно мати круту етикетку. Але це не обов’язково повинно бути саме таким чином. Якщо тобі треба наліпити голу дівчину на пиво, щоб його продати, твоє пиво, очевидно, недобре.

Я розумію цю філософію і загальну ідею. Мені вона подобається і я її ціную: вони ніби заявляють світу: “ей народ, Україна існує. У нас йде війна з Росією і ми є окремою державою. В нас є свій народ, який дбає про країну”. Власне тому політичні етикетки мене не так хвилювали. Я розумів, що вони роблять, що вони намагаються поширити свій меседж про існування України і її проблеми.

Але коли дійшло до етикеток, про які я говорив, що це сексизм — то це дешево. В стилі: давай наліпимо груди на пляшки, бо то весело. Я думаю, українці не зовсім розуміють, що тема сексизму є проблемою. Вони не відчувають себе пов’язаними з нею… Проблема, яку я тут зустрів, коли мені люди говорили — про що ти говориш, секс продає, це так працює. Але це не так.

Ідея піти з “Правди” та, можливо, і українського ринку прийшла до Корі ще у серпні 2017 року, коли він літав на канікули додому у США. Його думки щодо ситуації в пивоварній галузі України:

— Я прожив тут близько двох років. Я думаю, що цього достатньо і мені пора рухатись далі. Я зрозумів, що те, чим я хочу займатись і те, де я хочу бути — я не можу цього реалізувати тут.

По-перше, я думаю, ринок пива надто малий. Я більше люблю кислі сорти пив, наприклад. Але більшість людей тут не люблять сауери. Мені більше до вподоби варити різні стилі, більше божевільних речей. Україна ще не на цій планці. Але на тому шляху. За два з половиною роки, що я тут, люди урізноманітнили свої вподобання від пиття звичайного білого елю до double IPA і подібних стилів. Але у мене вдома дабл іпа був популярним 5 років тому і сьогодні все виглядає інакше.

Тому, з одного боку ринок не надто розвинений, з іншого боку — я думаю, я таки змучився. Мені хочеться чогось нового. Тоді в серпні це було щось типу: “хей, я думаю я вже тут достатньо довго, мені вдалось багато і зараз я хочу зробити наступний крок, просуватись далі по своїй кар’єрі”. В той час я зустрівся з Юрієм, ми поспілкувались, я сказав, що жодного поспіху, ймовірно я завершу роботу до кінця року. Я відчував, що це вже час.

У планах Корі – відкрити власну пивоварню:

— Так, я виріс з цього. Звісно, це не так, що “прощайте хлопці, я вже хочу всіх вас забути”. Скоріш: “хлопаки, я думаю, що мені варто рухатись далі і я хочу робити щось своє”. Я взагалі хочу відкрити власну пивоварню, зараз я хочу варити більше кисляків, хочу вдосконалювати свої вміння. А цього тут може не бути наступні кілька років. І я змучився також постійно боротися. Я хочу робити щось своє. Змучився від боротьби тут, пояснювати, яке пиво хороше, яке погане.