Тренди українського пивоваріння

Збільшення числа виробників пива відбувалося стрибкоподібно. Перша хвиля 2008-2010 рр. була пов’язана з економічним зростанням після кризи 2008 року, пожвавленням малого бізнесу і експансією постачальників імпортного обладнання.

Друга хвиля 2015-2016 рр. пов’язана зі збільшенням інтересу споживачів до локального крафтового пива і стабілізацією доходів населення після кризи. Змінилися споживчі вподобання, коли люди стали вимогливішими до смаку пива, але почали скорочувати його споживання.

Природно, що розвиток крафтового руху стимулював локалізацію виробництва пивоварного обладнання. Деякі пивовари навіть виготовляли його самі. Зниження бар’єрів на вхід в бізнес призвело до  хвилі зростання пивоварень в 2018-2020 рр, яку збив covid-19.

З 2010 року закрилися кілька регіональних підприємств другого ешелону. Зате масштабувались і  прийшли нові виробники з національним охопленням і крафтового позиціонуванням (Fanatic Brewing Center, New Brew, Varvar, Pravda і ін.).

За 10 років істотно зросла частка ринку малих виробників, що пов’язано з ефектом низької бази, зростанням числа броварень і масштабуванням їх виробництва. За підрахунками 2011 року, українські мініпивоварні зварили близько 15 млн літрів пива. Тоді цей обсяг становив 0.6% від усього українського виробництва.

У 2019 обсяг випуску мініпівоварень склав близько 45 млн л, а частка випуску близько 2.5%.
На жаль, в 2020 році covid-19 підкосив локальний бізнес. Багато крафтових пивоварів повідомляли, що їх продажі впали більш аніж наполовину. Ключовими причинами були:
1) проблеми з реалізацією пива через HoReCa через низку локдаунів і побоювань відвідувачів ресторанів за своє здоров’я;
2) перерозподіл всіх типів покупок на користь супермаркетів, де крафтові пивовари представлені дуже слабко;
3) виявлене (в ході аналізу продажів за сортами) спрощення смаків споживачів пива, що пов’язано зі зниженням їх доходів і режимом самообмеження.

Розвиток крафтового руху призвів до спеціалізації на самому пивоварінні, замість того, щоб бути «фішкою» і предметом інтер’єру ресторану.
Так, десять років тому малі пивовари найчастіше були і рестораторами. Домінували пивоварні при закладі (51 об’єкт або 65% від загальної кількості малих виробників) і лише 28 пивоварень (35%) були орієнтовані на зовнішній збут. Хоча різницю між ними не завжди чітко видно.

На початок 2021 роки ми нарахували 107 ресторанних пивоварень (47%) і 119 броварень, орієнтованих на збут в торговій мережі (53%). Природно, сукупні обсяги випуску ресторанних пивоварень набагато нижчі.
Також слід виділити тренд збільшення числа броварень, орієнтованих на власну роздрібну мережу, тобто, виробництво і магазини належать одному власнику.
Ще один тренд – все частіше досить потужні мініпивоварні обслуговують відразу кілька закладів HoReCa.

Очевидно, що основний обсяг крафтового пива випивають забезпечені жителі великих міст. Процес споживання пов’язаний з розвитком HoReCa, індустрією відпочинку, туризму і іншим антуражем. Тому Київ і область, Львівська, Харківська, Одеська області лідирують за кількістю малих пивоварень.
Але якщо перерахувати чисельність пивоварень на чисельність населення, то далеко вперед вирвуться кілька регіонів на Заході країни. Як видно на графіку, в Івано-Франківській, Закарпатській, Рівненській областях підприємці частіше захоплюються пивоварінням, а також частіше пивоварні відкриваються при ресторанах. Втім, більшість пивоварень в цих областях виробляють трохи пива.

Дефіцит пивоварень помітний в багатьох центральних областях (особливо Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській), які оточують столицю. Порівняно небагато пивоварень в індустріальному поясі на сході України особливо в Дніпропетровській області (втім, Fanatic Brewing Center своїм масштабом затьмарює багато крафтових проєктів).