Напої на розлив: стан справ щодо дотримання законодавчих норм і принципів добросовісної конкуренції

22 September 2021

Напої на розлив
Голова Правління Ліги виробників харчових продуктів про нові для українців види зброджених напоїв, прогалини у законодавстві та можливі шляхи їхнього подолання. Законодавча неврегульованість цього сегменту ринку несе небезпеку порушень прав споживачів та принципів добросовісної конкуренції. Про це повідомляє видання Mind.ua.

Ель, пері, сидр: що це таке?

Споживання пива в Україні зростає. Про це свідчить звіт Державної Служби Статистики України щодо товарообороту підприємств роздрібної торгівлі за товарними групами з 2017 по 2020 рік.

Нині через розливні торговельні точки реалізується близько 10% обсягу пива та інших зброджених напоїв. Однак цей канал щорічно збільшується на 20-30%.

Проте, у розливних торговельних точках продають не тільки «просте» пиво. У багатьох таких закладах можна придбати «ель», «пері» або й пиво з поміткою «лагер» чи «стаут». Спробуємо розібратися, що це за напої.

Ель – це традиційний англійський вид пива, який готується з ячмінного солоду і містить 5-6,5% спирту. Наразі ж у меню багатьох закладів можна побачити, наприклад, ель «м’ята-кавун». Такий напій не має жодного стосунку до традиційного елю.

Так само розливне пиво, марковане «лагер» або «стаут», у певній кількості випадків не відповідає традиційним визначенням.

Дійсно, назва «лагер» походить від німецького терміну «дозріваючий при зберіганні», тому різного типу «живе лагерне пиво», яке скисає за три дні – це, по-перше, не «лагер», по-друге, це продукт низької якості, адже у справжнього пива термін придатності значно довший.

Стаут – традиційний англійський сорт міцного темного пива із вмістом алкоголю до 8%. Проте деякі виробники використовують слово «стаут», щоб позначити міцність іншого сорту пива.

Сидр – традиційний напій, що отримується шляхом бродіння яблук і містить 2-8% спирту. Однак, у розливних торговельних точках можна зустріти напої різного складу та спиртового вмісту з назвами «пері» або «сидр».

Пері – це слабоалкогольний напій зі збродженого соку груш, аналог яблучного сидру. Проте в продажу можна знайти напій, який позиціонується як «пері ігристий брют».

Таким чином, споживачі, які орієнтуються на традиційні назви, нерідко можуть насправді отримати зовсім інші напої. Тому що традиційна назва – це не назва, закріплена законом, принаймні поки в Україні.

Відсутність визначень для елю, пері, сидру, лагеру та стауту в Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» спричиняє певні проблеми для споживачів, які знають, що саме мається на увазі під цими традиційними назвами.

Наслідки прогалин у законодавстві для ринку пива та зброджених напоїв

Першим і очевидним наслідком неврегульованості сегменту є введення в оману споживачів. Адже спиртовмісні напої з фруктових соків – це зовсім не ель або пері.

Деякі виробники знаходять спосіб обійти Закон України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Адже однією з норм Закону передбачено, що плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, окрім сидру та пері (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат. В той же час, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та пері (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування, а визначення термінів «сидр» та «пері», як ми вже з’ясували, відсутні в нормативно-правових актах.

Отже, сплативши 780 грн замість 8000 грн, недобросовісні оператори ринку можуть під назвою сидр або пері виробляти та здійснювати реалізацію продукції (в тому числі – слабоалкогольних напоїв), яку за традицією розвинутих країн неможливо назвати сидром або пері.

Відсутність визначень  відповідних термінів дозволяє деяким виробникам «експериментувати» зі складом, ціною та маржею. Іншими словами, вони можуть створювати «фантазійні» рецепти для традиційних напоїв, не ризикуючи нічим перед контролюючими органами. При цьому собівартість таких напоїв може бути досить низькою, а ціна для споживача, який женеться за «крафтовими» напоями, може бути дуже високою.

Таким чином створюється ситуація, яка сприяє порушенню принципів добросовісної конкуренції.

Що стосується пива, то, на відміну від міцних алкогольних напоїв, воно в Україні не має зафіксованої законом мінімальної ціни. Тому якісне пиво, зварене з дотриманням технологій виробництва та транспортування, не може конкурувати за ціною з напоями, виготовленими  «на коліні», що часто пропонуються як «живе пиво» з надкоротким терміном придатності.

Хто захищає права споживачів?

У ситуації відсутності законодавчо закріплених визначень деяких зброджених напоїв, популярних на ринку зараз, контроль за їхньою якістю практично неможливий. Як дізнатися, чи продали вам справжній ель чи несправжній?

Державний контроль за виконанням операторами ринку законодавства, що регулює виробництво та обіг алкогольних напоїв, здійснює Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС). Але наскільки ефективно діють її інспектори в інтересах споживачів розливної слабоалкогольної продукції та пива?

На офіційному сайті  установи відсутня інформація про планування державного контролю та результати планових перевірок безпечності та якості алкогольних напоїв, слабоалкогольних та зброджених напоїв.  Отже, формування обґрунтованих висновків щодо результативності та ефективності державного контролю зазначеної алкогольної продукції не є можливим.

Кілька кроків для удосконалення ринку розливних торговельних точок

Звісно, тут треба говорити про законодавство. Наприклад, в ЄС законодавство щодо обігу та реклами зброджених  напоїв не гармонізовано. Кожна країна-член ЄС має власні напрацювання в цій сфері. Отже, і Україні доведеться попрацювати над створенням такого національного законодавства у цій сфері, яке забезпечить основу для унеможливлення введення в оману споживачів та існування нечесної конкуренції.

На сьогодні першими за цю справу беруться добросовісні та прозорі оператори ринку. Пріоритетним завданням, над виконанням якого вже працюють фахівці, є формування пропозицій щодо внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Виробники пропонують законодавчо визначити терміни «класичний сидр», «сидр», «сидровий напій», «пері», «ель», «лагер» та «стаут». Також пропонується прирівняти розмір плати за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром, пері та іншими алкогольними напоями. Наприклад, встановити його на рівні 4500 грн.

З метою створення чітких законодавчих основ для державного контролю у сфері захисту прав споживачів продукції, що реалізується у розливних торговельних точках, також необхідні зміни і до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин». В тексті Закону повинна з’явитися норма про його поширення на алкогольні, слабоалкогольні напої, пиво та інші спиртовмісні напої.

Наразі Ліга виробників харчових продуктів координує роботу у напрямку вдосконалення державного регулювання категорії зброджених напоїв. Сформульовані пропозиції виробників будуть передані на розгляд українських законотворців.

Читайте також: Тренди у крафтовому пивоварінні: акцент на додавання фруктів і натуральних інгредієнтів