Впровадження системи управління НАССР щодо виробництва пива – це не складно

Актуально
Темі, що супроводжує кожного на шляху заснування пивоварні – «Особливості впровадження системи НАССР на підприємствах пивоварної галузі. Атестація виробництва пива» – був присвячений виступ експертів «Центру Оцінки Відповідності «ФАКТУМ» на VI Форумі пивоварів та рестораторів. Спікери назвали всі законодавчі акти і норми, що контролюють пивоварне виробництво, пояснили що таке HACCP, перелічили обов`язкову для пивоварень документацію. Детально обговорили нормативні та технологічні нюанси, дотримання яких є обов’язковим на легальному пивоварному виробництві, що має право продажу своєї продукції.

Заступник директора ТОВ «Центр Оцінки Відповідності «ФАКТУМ» Марина ВОРОБЙОВА розповідає, що впровадження системи управління безпечністю харчовими продуктами щодо виробництва пива – це не складно, основні аспекти, які підтверджують систему, це: підтвердження відповідності свого виробництва санітарно-гігієнічним вимогам (гігієна персоналу, навчання персоналу, санітарно-гігієнічний стан підприємства (приміщення, обладнання, устаткування, оснащення, інвентар), моніторинг за шкідниками); підтвердження безпечного та якісного випуску пива протоколами випробувань на фізико-хімічні, мікробіологічні та токсикологічні показники; підтвердження проведеного аналізування процесів виробництва за допомогою принципів НАССР.

– Головний стандарт, що розповсюджується на пиво – це ДСТУ 3888:2015. Зважаючи на цей документ, особливу увагу пивоварам слід приділити пакуванню основної сировини, що має супроводжуватися сертифікатами якості. Раджу також звернути увагу на методи контролю. Чіткого дотримання норм потребує й маркування пива, – підкреслює Марина Воробйова. – Маркування пива має містити засторогу для споживачів. На будь-якому пакуванні, етикетці продукту, що реалізують через торгівельні мережі, зазначають наступне: назву та адресу виробника, назву продукту, логотип виробника, тип пива, об’єм, познаку нормативного документу, склад пива (у порядку переваги вмісту інгредієнтів), поживну харчову та енергетичну цінність, масову частку спирту у відсотках, кінцеву дату споживання, номер партії, умови зберігання, знак відповідності інформації щодо сертифікації за наявності, інформацію про вміст ГМО. Коли ви купуєте сировину – просіть у виробника відповідний протокол. Якщо його немає, і ви самі не проводили досліджень на ГМО, не треба писати, що у вашому продукті відсутні ГМО.

Експерт підкреслила, що з серпня 2019 року вступили в силу зміни щодо маркування продукції. Слід детально ознайомитися із ЗУ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», адже він регламентує основні вимоги до шрифту й розміру самої етикетки, що дуже важливо у разі перевірки контролюючими органами.

– Зауважте, що продукція, призначена для експорту, маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт. Спочатку слід ознайомитися з вимогами країни, куди ви збираєтеся експортувати, і розробляти маркування відповідно до них, – додає спеціаліст із сертифікації Мар’яна КУСТНЕА.