«ВОЛИНСЬКИЙ БРОВАР» із маленького містечка виходить у великий пивний світ

Пивзавод розташовано у будівлі колишнього льонокомбінату. Площа дісталася чимала: 6 тисяч метрів! Нові власники придбали приміщення і досить довго не могли вирішити, що з ним робити. Аж поки один із партнерів, Микола ІВАЩИШИН, не захопився броварством і не вирішив варити пиво. Пивоваріння для нього  – не просто ще один бізнес. Дружина напівжартома каже, що чоловік приділяє пінному більше уваги, ніж власній сім’ї. Микола Іващишин стверджує, що йому подобається брати участь у створенні нової індустрії, планувати стратегію розвитку підприємства – обирати нові танки та інше обладнання, робити апгрейди, експериментувати з рецептурами… Все це дуже захоплює!

Обладнання для нової броварні добирали методом тендеру. Враховуючи співвідношення вартості та якості, вибрали техніку Blonder Beer (Словаччина). Процес створення пивзаводу тривав близько року – від реконструкції приміщення до встановлення і запуску. Представники компанії Blonder Beer самі займалися доставкою обладнання у Березне: монтували, тестували, зварювали впродовж 3 тижнів. Установили під ключ  – від системи водопідготовки, що відіграє немалу роль, до фільтраційної установки.

Виробничий ланцюжок на підприємстві починається зі складських приміщень для солоду та хмелю, куди привозять сировину. «Волинський Бровар» використовує переважно вітчизняний солод зі Славути – ячмінний і пшеничний, та деякі імпортні сорти. Українські хмелі Альфа, Заграва, Слов’янка купують у компанії «Хопштайнер» і часто комбінують із американськими. Вітчизняні різновиди хмелю беруть для гіркоти, а імпортні  – для аромату. Таке поєднання добре працює і дозволяє істотно економити. На «Волинському Броварі» українська сировина використовується дуже активно, на її частку припадає близько 70%. За словами Миколи Іващишина, Славутський солодовий завод виготовляє продукт високої якості, та й українські хмелі дуже пристойні, дозволяють створити будь-яку рецептуру. Тим більше, що серед них є аналоги і клони відомих німецьких сортів.

Варка відбувається в автоматичному режимі, хоча головний пивовар уважно контролює весь процес. Усього на заводі працює 20 фахівців, а кожна  варка дає 1500 літрів готового продукту. Налагодити виробництво високоякісного пива справді непросто, і тому молоде підприємство регулярно консультують європейські експерти. Наприклад, із самого початку в заторному чані виникали «мертві зони» і, щоб їх ліквідувати, довелося, за порадою одного з консультантів, повністю переробити мішалки. Ознайомившись із паспортом продукції, зарубіжні колеги вносять свої корективи, враховуючи місцеву специфіку. Адже в Березному варять справді українське пиво!..

Так, звернувши увагу на вподобання споживачів (багато українців люблять солодкувате пиво), експерт порекомендував дещо вдосконалити процес варки, – змінити температуру і час затирання. Як результат, із тих самих інгредієнтів, за одним і тим же рецептом вийшло зовсім інше пиво. Спеціально для експериментів із різними рецептурами на «Волинському броварі» є мікро-пивоварня ужгородського виробництва на 15 літрів. За минулий рік на ній провели понад 90 пробних варок. Це дозволяє тестувати нові рецепти і вдосконалювати їх, виготовляючи експериментальний продукт у невеликих об’ємах. Утім, при всьому різноманітті асортименту, у пивоварів є 11 стабільних перевірених сортів, які варять постійно. Та й споживач орієнтується на них.

Після варки сусло перекачується в резервуари для бродіння. Спочатку Blonder Beer встановили танки на 3600 літрів. Але вже через рік роботи, на другому етапі розвитку пивзаводу, виявилося, що в ємностях під
час бурхливого бродіння інколи не вистачає об’єму для піни, та й пива треба варити все більше. Так виникло питання про збільшення розміру резервуарів та їх кількості. Для реконструкції обрали, знову-таки методом тендеру, відому компанію «Шульц Трейд». І невдовзі на «Волинському Броварі» з’явилися ще 9 надійних ЦКТ об’ємом по 3750 літрів кожен.

Варки плануються так, щоб на броварні завжди були готові дріжджі. Якщо їх немає, то пивовари воліють просто перенести процес. Якщо дріжджі є в наявності, то відразу планують наступну варку того ж сорту, додаючи дріжджову культуру в танк із готовим суслом. Проте більше 5 разів одні й ті ж дріжджі  ніколи не використовуються. Це, до речі, теж один із секретів економності виробництва,

Постійний контроль чистоти на виробництві, як відомо,  – запорука належної якості пива. Звісно, на броварні є і CIP-мийка для миття обладнання, і окреме приміщення для обробки комплектуючих, і власна лабораторія, де фахівець-мікробіолог та лаборант слідкують за осадом, рівнем білка й іншими показниками.

Готова продукція зберігається у форфасах. Далі йде цех розливу в пляшки. Тут також установлено прилад для дезінфекції. Пиво наливають тільки у чистий і стерильний посуд. «Волинський Бровар» купує тару в своєму регіоні, на Рокитнівському скляному заводі. Спершу тут випускали пиво у пляшках по 0,5 л, але з січня 2017 року перейшли на більш затребуваний споживачем об’єм 0,35 л. Лінія розливу напівавтоматична: працівник виставляє пляшки, а машина клеїть етикетки. До речі, в 2017 році «Волинський Бровар» повністю оновив їх дизайн, і тут теж не обійшлося без співпраці з Європою: нові етикетки були розроблені польською
дизайнерською компанією. Машина для розливу досить потужна, може видавати 500-600 пляшок на годину. Згодом цю лінію планують доукомплектувати, повністю автоматизувати і запустити на повну потужність. Перевірені пляшки пакують у плівку по 12 штук під дією 200-градусної температури. Тепер пінне готове до відправки!

Продукція «Волинського Бровара» вже продається по всій Україні  – в пивних магазинах мереж «Море пива», «Пивна лавка», у супермаркетах Fozzy Group, «Наш край», а також у пивних пабах. Адже зараз навіть звичайні бари з масовим пивом намагаються мати на крані хоча б один крафтовий сорт, тому попит на пінне в кегах помітно росте. Микола Іващишин каже, що сам відчув це у 2017 році, коли вже не він шукав, кому продати товар, а українські бари стали буквально полювати за крафтом. Для успішної торгівлі, таким чином, потрібні кеги і цех для їх миття. Тут працює спеціаліст, який відповідає за чистоту тари. Кожен кег миється приблизно 10-12 хвилин при температурі 300 градусів. Використовуються кеги різного об’єму, відповідно до
вимог замовника.

Не всі варки й експерименти виявляються однаково вдалими. Але в пивоварні посилено працюють над тим, щоб за доступною ціною дати споживачу компромісне якісне рішення, між базовими сортами великих пивзаводів і крафтом. «Волинський Бровар»  – іще зовсім молоде підприємство, що перебуває на пікові розвитку, і працює, щоб донести смаки, створені у маленькому західноукраїнському містечку, до якомога більшого числа людей.