Волинський хміль з Дубно вважали чи не найкращим в Європі: факти в історії та фотографіях

04 февраля 2020

Сторінки історії
«Волинський хміль за величиною та якістю зовсім не відрізняється від закордонного хмелю» – саме таку резолюцію висловили 1887 році в німецькому місті Мюнхені на Міжнародній раді товариств хмелеводів. Волинському хмелю була дана висока оцінка, його якість на той час була чи не найкращою в Європі.

За даними, наведеними в Хроніках Любарта, в 1890-х роках на зїзді всіх хмелеводів та пивоварів Російської імперії в Москві про волинський хміль було сказано, що він може повністю забезпечувати потреби імперії і витіснити на ринку зарубіжну сировину.

Господарствами з цієї галузі на території Волині вкінці ХІХ століття дуже були зацікавлені німці та англійці. Вони планували вкладати значні кошти в розвиток хмелярства. Земля, клімат усе ідеально підходило для розвитку цієї культури.

Плантація хмелю, Дубенщина, 1920-ті роки

Якби не початок війни, Волинь могла б побити рекорди врожаїв своїх конкурентів з інших європейських країн. Проте, на жаль, в роки Першої світової війни на Волині були знищені значні плантації хмелю.

Про високу якість волинського хмелю писали в різній зарубіжній пресі. Такому успіху варто було завдячувати й хмелярським товариствам, які були створені в Дубно в 1910 році, Луцьку – 1913, Рівному – 1914 роках. Ці товариства за короткий час існування змогли значно поліпшити якість, техніку та культуру хмелю в регіоні. Продаж волинського хмелю відбувався зразу на пивоварні заводи по всій імперії. Після Першої світової війни галузь була вщент знищена. Перед товариствами постало питання, чи відновлювати плантації практично з нуля. Проте успіх не заставив себе чекати.

Кожної осені на Волині в різних містах та селах організовували популяризаторські заходи – ярмарки (тарги) хмелю. Сюди приїздили із своєю продукцією як вітчизняні, так і зарубіжні виробники пива. Так, на волинському ярмарку хмелю 1913 року було привезено 10425 пудів хмелю (1 пуд – 16,3 кг), з них відразу було продано 9215 пудів.

Збирання хмелю на Волині, 1920-ті роки

Товариства турбувались за права плантаторів і під час ярмарків пильнували, щоб «скупщики» не впливали на хід торгівлі і не з’являлось монополістів.

Головна садиба Товариства хмелярів на Волині в міжвоєнний період знаходилась в місті Дубно. До речі, Дубно тоді вважалося столицею хмелю усієї тогочасної Польщі. Виявляється в міжвоєнний період в Польщі хміль вирощувався в 12 воєводствах на 3336 гектарах, з них на Волинське воєводство припадало – 2024 гектари (у відсотках це складало 60%). Для порівняння Тернопільське воєводство – 292 гектари.

Якщо говорити про Волинське воєводство, то в 1936 році найбільше хмелю вирощували в Дубно – 960 гектари, Рівному – 479, Здолбунові – 324, Луцьку – 137.

Дубенський хміль на експорт

У 1938 році в Дубно відбулась загальнопольська конференція хмелярів. Її тема була пов’язана із експортом хмелю та покращенням якості продукції. Також одним із питань була організація найбільшого ярмарку хмелю, який мав відбуватись традиційно на Волині.

У 1939 році хмелярство в Польщі занепало на деякий час. Зупинився повністю міжнародний експорт хмелю з Польщі, бо головним виробником сировини була Волинь.

Розвиток хмелярства впливав на появу нових марок пива на Волині і створював здорову конкуренцію місцевих виробників із зарубіжними. На Дубенщині найпопулярнішими були дві марки пива із села Семидуби та Вовковиї.

Будівля для сушки хмелю, Волинь

Сьогодні в п’ятірку лідерів світу з виробництва хмелю входить США, Німеччина, Китай, Чехій та Польща (1524 гектари), а Україна для порівняння – 369. За останні 25 років площі під культурою впали з 7,4 тис. га в 1990 році до 0,4 тис. га, тобто у 18,5 разів.

Читайте також: як українські крафтові пивовари разом із виробниками відроджують виробництво пивоварного солоду найвищого гатунку

Фото: nac.gov.pl